СПЛАВА́ЧКА, и, ж., діал. Сплавний промисел. Молодиці регочуть, аж за боки беруться. А баба звивається поміж ними і вже оповідає, як чоловік приходить із сплавачки (Хотк., II, 1966, 404).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 535.

Сплавачка, ки, ж. Сплавленіе, перевезеніе по водѣ сплавомъ. Шух. І. 181.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 179.