СПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., з інфін. Намагатися що-небудь робити; пробувати. Спитувавсь він жінку вмовляти, та не така-то вона (Вовчок, І, 1955, 127); Марно спитувались [Оврам і Демид] одурити й спантеличити премудрого Козака Мамая (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 286).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 512.