Спит, ту, м.

1) = Спиток. Зірвали в чужому саду кілька ягід на спит. Черн. у.

2) Разспросы. Взяти кого на спит.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 175.