СПИСА́ТЕЛЬ, я, ч., іст. Те саме, що перепи́сувач. [Ярослав (суворо):] Хто це такий? [Сильвестр:] Та це ж наш Свічкогас! Списатель книжний (Коч., П’єси, 1951, 31); Як потрапив Кирило у кліть біля собору, де списателі сиділи та де за стіною книги лежали, про все забув (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 510.