СПИРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. Вводити спирт у виноградний сік, що бродить, для збільшення міцності вина й збереження в ньому цукру. Спиртувати вино.

2. Просочувати спиртом. Спиртувати гніт.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 509.