СПЕЦІАЛІЗУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок. і док.

1. з чого, на чому, в чому і без додатка. Набувати певних знань, навиків у якій-небудь галузі науки або техніки; набувати якоїсь спеціальності. Змушені спеціалізуватися [ремісники] на одній, механічній, звичайно посидющій роботі (Фр., IV, 1950, 208); Він спеціалізувався на біології (Коп., Лейтенанти, 1947, 113); Філько спеціалізується з гінекології (Відьде, Сестри.., 1958, 503); Оксана Сергіївна спеціалізувалась в педіатрії (Ю. Янов., II, 1954, 66).

2. на чому, в чому і без додатка. Закріплюватися за якою-небудь однією спеціальною галуззю, мати спеціальне, особливе призначення. Господарство.. спеціалізується на виробництві зерна та технічних культур, а також яєць і молока (Ком. Укр., 6, 1975, 76); В колгоспі є дві комплексні бригади. Одна спеціалізується на дорощуванні молодняка, а друга — на відгодівлі [худоби] (Хлібороб Укр., 11, 1966, 16); Спеціалізувався [завод] на виконанні замовлень для великої хімії (Веч. Київ, 20. IX 1967, 2).

3. тільки недок. Пас. до спеціалізува́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 501.