СПЕЦІАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія і стан за знач. спеціалізува́ти і спеціалізува́тися. Неможлива праця без спеціалізації при сучасних умовах техніки і соціального ладу (Л. Укр., III, 1952, 684); У Москві рано виникла спеціалізація ремісників. Так, у Кузнечній слободі виготовляли переважно ковальські вироби, у Котельниках — котли, в Бронних слободах — броню (Іст. СРСР, І, 1957, 81); [Бондар:] Землі тут важкі, а спеціалізація, Гордію Климовичу,— справа хороша. Хай одна бригада хліб вирощує, а ви — сади (Зар., Антеї, 1961, 32); В процесі економічного і науково-технічного співробітництва країн соціалізму, координації їх народногосподарських планів, спеціалізації і кооперування виробництва складається новий тип міжнародного поділу праці (Програма КПРС, 1961, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 501.