СПЕЦИФІ́ЧНО. Присл. до специфі́чний. Перекладач дуже часто стоїть перед небезпекою — або підкорити рідну мову іншомовній стихії, або, навпаки, нарядити мову перекладу в дуже національні, специфічно національні шати (Рильський, IX, 1962, 65); Класики марксизму-ленінізму довели, що специфічно людське мислення є суспільним продуктом (Наука.., 5, 1958, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 501.