Про УКРЛІТ.ORG

спережати

Спережати, жа́ю, єш, сов. в. спереди́ти, джу́, ди́ш, гл. Опережать, опередить. Не спережай, Іване, йди поруч. Канев. у. Пливуть качки в два рядочки, одна й одну спережає. Мет. 57. Думка думку спережає. МВ. І. Він спередив мене конем. Екатер. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 174.

вгору