СПЕКОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що спеко́тли́вий. В парку безлюдно, весь парк ще нагрітий після спековитого дня (Гончар, Тронка, 1963, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 495.