СПА́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спа́сти2. На річкових луках були ще не зовсім спашені кіннотою сінокоси (Ле, Побратими, 1954, 25); Треба пам’ятати, на скільки разів стане паші на якому участку [на якій ділянці], щоб не вигнати худоби на спашене вже місце (Хотк., Довбуш, 1965, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 494.