СПАСІВЧА́НИЙ, а, е, розм. Те саме, що спа́сівський. Обнявшись шиями, як вірні друзі, обмахували [коні] хвостами кусючих спасівчаних мух (Іщук, Вербівчани, 1961, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 493.