СПАСИ́БОНЬКИ, виг., у знач. ім., розм. Те саме, що спаси́бі 1, 4. — Оце двигун! — знялися вигуки такелажників. — Стосильний! — Куди там! — От спасибоньки, Харитоновичу! (Баш, Надія, 1960, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 492.