СПАСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спаса́ти¹. Скоро відростає [свинорий] після спасання і добре витримує витоптування (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 491.