Про УКРЛІТ.ORG

спарування

СПАРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спарува́ти і спарува́тися. [Тиміш:] Ну, дозволь разок поцілувать на заклад нашого спарування. [Л у к е р а:] Тоді ж і цілуватимеш, як спаруємось (Кроп., V, 1959, 583).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 490.

вгору