СПАРО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спаро́вувати і спаро́вуватися. На товарних фермах поряд з спаровуванням чистопородних тварин застосовуються різні, найбільш продуктивні, види схрещування (Колг. енц., II, 1956, 294); Перед закінченням періоду несучості у гусок з’являється інстинкт висиджування. Вони починають довго сидіти в гніздах, уникають спаровування і припиняють нести яйця (Колг. Укр., 6, 1958, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 489.