СПАРАШУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, ав. Док. до парашутува́ти. Модель піднялась високо вгору, на мить, здавалось, застигла там, над головами юрби, потім плавно спарашутувала на землю (Донч., І, 1956, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 489.