СПА́ЛАХ, у, ч.

1. Короткочасне світіння, раптовий зблиск полум’я, яскравого світла і т. ін.; миттєве сяйво. Туман розсіявся, стало видно тремтливі спалахи далеких вогнів десь за обрієм (Шовк., Інженери, 1956, 107); Сиве поле до самого лісу моргало численними спалахами артилерійських батарей (Гончар, III, 1959, 373); Сліпили спалахи блискавок (Коз., Серце матері, 1947, 71); Велику небезпеку для космонавтів являють сонячні спалахи, під час яких інтенсивність радіації в космічному просторі.. підвищується в кілька тисяч раз (Наука.., 10, 1962, 9); *У порівн. У залі, мов спалах блискавки, прохоплюється легенький сміх (Збан., Переджнив’я, 1955, 122); // Раптовий блиск очей при збудженні. Гостро блиснули очі Півторакожуха. Опустив голову, пригасив віями вогненний спалах в зорі своєму (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 86).

∆ Ла́мпа-спа́лах див. ла́мпа.

2. перен. Сильний короткочасний раптовий прояв почуття, настрою і т. ін. Жадоба [волі] породжувала такі спалахи народного гніву, як повстання під проводом Болотникова, Разіна, Пугачова (Рильський, IX, 1962, 147); — Я хочу, щоб оцей.. спалах ентузіазму після побудови шахти перейшов у рівний і ясний вогонь, який гріє людину все життя (Собко, Нам спокій.., 1959, 101); // Раптове роздратування, прояв гніву, досади, обурення. Не раз накидалася Ольга Власівна на Артема Петровича з образливою лайкою.. На багато днів псувався настрій після таких спалахів, і не міг Артем Петрович спокійно сидіти вдома за столом (Хижняк, Килимок, 1961, 23); Злість, що кипіла в ньому на Олексу, поволі остигає. Як ненавидить він у собі ці спалахи, а побороти їх не може! (Вільде, Сестри.., 1958, 91).

3. перен. Раптове виникнення, а також інтенсивний розвиток якого-небудь явища. Тривожна вість про несподіваний спалах епідемії холери вже охопила навколишні села, перекинувшись до міста (Кол., Терен.., 1959, 51); При гібридизації нібито відбувається спалах урожайності (Вол., Озеро.., 1959, 52); Ревматизм до певної міри — сезонна хвороба, причому гострі спалахи її бувають найчастіше в холодну пору року (Хлібороб Укр., 2, 1965, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 484.