СПАЗМ, у, ч. Мимовільне тривале судорожне скорочення м’язів (стравоходу, кишечника, шлунка, горла і т. ін.). Осатаніла вража баба І крикнула, як на живіт, Зробилась зараз дуже слаба.. І спазми жили потягли (Котл., І, 1952, 182); Недоречний нервовий спазм стис горло старого жорстким і холодним кільцем (Вол., Місячне срібло, 1961, 8); В основі захворювання [гіпертонії], як встановила наука, лежить спазм дрібних артерій (Наука.., 4, 1961, 51); // чого, перен. Раптове загострення, сильний напад якихось почуттів. І тільки пісня,.. Можливо, стлумить спазми ностальгії (Бажан, Роки, 1957, 282); Серце напружено б’ється в грудях, спазми радості стискають мені горло (Кол., На фронті.., 1959, 195).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 483.