СПАДКОЄ́МСТВО, а, с. Одержання чого-небудь у спадщину. Спадкоємство за законом має місце в усіх випадках, коли і оскільки його не змінено в заповіті (Цив. кодекс УРСР, 1950, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 482.