СОЮ́ЗНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до сою́зник. В першу мить Хома був щиро захоплений такою роботою союзницької авіації (Гончар, III, 1959, 425); Робітничі і селянські сини.. влаштовували прийоми для союзницьких генералів і офіцерів (Загреб., Європа. Захід, 1961, 251).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 479.