СОЮ́ЗКА, и, ж., спец. Передня частина заготівки взуття або шкіряна нашивка на носок і підйом взуття. Йде [парубок] озуватися в свої аршинні чоботиська, що за ніч встигли підняти вгору незугарні, обшиті союзками носи (Стельмах, І, 1962, 100); — Тату, тату, я не хочу чобіт з союзками! (Юхвід, Оля, 1959, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 478.