СОЦІАЛІ́СТ-РЕВОЛЮЦІОНЕ́Р (~ а — ~ а), ч. Член дрібнобуржуазної, ворожої марксизмові партії, що утворилася 1902 року в Росії з решток народницьких груп; есер. Українська національна дрібнобуржуазно-куркульська буржуазія з її інтелігенцією на чолі (українські соціалісти-революціонери,.. українські соціал-демократи та ін.) сподівається і намагається врятувати своє становище з допомогою англо-американських штиків (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 475.