СОЦІА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Пов’язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний. — Забув би усякі громадянські питання, ні в які соціальні справи не втручався… щоб мене ніхто не зачіпав (Н.-Лев., VI, 1966, 11); Часто в неділю можна було бачити, як він.. сидів тут же з книжкою в руках, здебільшого на соціальні теми (Хотк., І, 1966, 151); Автоматизація в нашій країні має величезне соціальне значення, тому що звільняє людей від стомлюючої праці (Наука.., 6, 1960, 13); // Породжений умовами суспільного життя, певного середовища, ладу. Алкоголізм як соціальна хвороба є породженням епохи капіталізму (Наука.., 10, 1958, 31); Славу співає український народ таким борцям проти поміщиків, проти соціальної несправедливості, як Устим Кармалюк та Олекса Довбуш (Рильський, IX, 1962, 222); // Існуючий у певному суспільстві. — Це була державна людина,— сказав урочисто вчитель,— яка не помирилася з соціальним ладом, вирішила змінити його революційним шляхом (Ю. Янов., II, 1954, 122); Вони [закохані] кінчали записку так: «В смерті нашій винити недосконалість соціальних форм життя» (Смолич, II, 1958, 117); // Здійснюваний у суспільстві. — Питання про теми дитячих книг,— це, розуміється, питання про лінії соціального виховання дітей,— говорив О. М. Горький (Літ. газ., 14.IX 1950, 1); // Зумовлений поділом суспільства на класи. У своєму класі, де з сорока учнів тридцять п’ять були діти поміщиків або міських багатіїв, Юркові весь час давали відчути його соціальний стан (Багмут, Опов., 1959, 20); — Не базікайте про національні ідеали, коли самі бігцем поспішаєте в ярмо соціальної і національної панщини! А я не хочу.., щоб наша Україна була фільварком Німеччини (Стельмах, І, 1962, 332).
◊ Соціа́льне забезпе́чення див. забезпе́чення; Соціа́льне страхува́ння див. страхува́ння.
2. Який має на меті зміну суспільних виробничих відносин. Для справжнього визволення робітничого класу необхідна підготовлювана всім розвитком капіталізму соціальна революція.. (Ленін, 6, 1969, 192); Це був полум’яний борець за соціальне визволення батьківщини, за свободу людської думки (Рильський, IX, 1962, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 476.