СОТНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати обов’язки сотника; бути сотником.— Ви у дев’ятнадцятому годі сотникували отут в гайдамаках (Рибак, Час.., 1960, 299).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 472.

Сотникувати, ку́ю, єш, гл. Занимать должность сотника.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 170.