СОРОЧЕНЯ́¹, я́ти, с. Пташеня сороки.

СОРОЧЕНЯ́², я́ти, с. Зменш.-пестл. до соро́чка 1, 2. Сидить собі [Марія] коло вікна І в поле дивиться, і шиє Малесеньке сороченя (Шевч., II, 1963, 361); Повикручувала [Маруся] просто на них змочені нижче пупа сороченята й вигнала надвір «бавитись» (Вільде, Сестри… 1958, 553).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 466.

Сороченя, няти, с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Шевч. ІІ. 223. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах. Левиц. І. 95.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 169.