СОРОКАРІ́ЧЧЯ, я, с.

1. Проміжок часу, що дорівнює сорока рокам. Епоха пореформеного сорокаріччя позначена гострою класовою боротьбою (Іст. укр. літ., І, 1954, 344).

2. Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося сорок років тому. Якось запросила мене молодь на своє свято — сорокаріччя комсомолу (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 121).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 464.