СОПІ́ЛКОВИЙ, а, е. Прикм. до сопі́лка. В журкотінню [журкоті] струмка чуються шепоти, а в шумах смерек сопілкові.. ноти (Хотк., II, 1966, 34); В основу музичного портрета Лукаша [в балеті «Лісова пісня»] покладені ніжні сопілкові награвання (Нар. тв. та етн., 2, 1965, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 461.