СО́ПУ́ХА, и, ж., діал.

1. Сажа. — Якби не він, та й би мене аж на весні найшли, якби сопуха з печі аж на дорогу вдарила (Стеф., Вибр., 1945, 99); *У порівн. Сорочки чорні, як сопуха (П. Куліш, Вибр., 1969, 127).

2. Сморід.

СОПУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до сопу́н.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 462.

Сопуха, хи, ж.

1) Сажа. Грин. II. 178.

2) Испачканная въ сажу рубаха, черная, какъ сажа. Росхристана сорочка-сопуха. Г. Барв. 23.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 168.