СОПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до сопі́ти, сопти́. Він сопнув носом (Збан., Малин. дзвін, 1958, 168).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 462.