СОП, у, ч., рідко. Те саме, що сопі́ння. З загороди доноситься важкий соп скотини (Мирний, IV, 1955, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 461.