СО́ННИК, а, ч., заст. Книга, у якій тлумачаться сни. Я родилася 29-го падолиста… Старі люди і сонники кажуть, що цей день — день недолі (Коб., І, 1956, 123); Сниться Левкові сон, який можна тлумачити без усяких сонників (Драч, Іду.., 1970, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 458.