СОМО́К, мка́, ч. Зменш.-пестл. до сом. Бувало, що за день йому щастило вловити й кілька рибин — головатих сомків чи якусь плотву (Ле, В снопі.., 1960, 81); [В а к у л е н к о:] Сомки трапляються добрі, так кілограмів на п’ять, вісім, а то й більше (Корн., II, 1955, 202).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 454.