СОЛІДАРИЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док. Виявляти, виражати свою солідарність з ким-небудь. «Книжкова освіта ще не дає життєвої освіти.. Життєва освіта, ось в чім річ! Щоб чоловік привикав жити з людьми, порозуміватися з ними, солідаризуватися» (Фр., VII, 1951, 257); Перемога над Каргатом недешево далась його опонентам, а з ними Русевич солідаризувався повністю (Шовк., Інженери, 1956, 26); Климент Аркадійович [Тімірязєв] солідаризувався з тими вченими, які мужньо захищали науку і людську свідомість від релігійно-ідеалістичного дурману (Наука.., 7, 1956, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 443.