СОЛЯ́РНЯ, і, ж.

1. заст. Копальня для добування солі. Ми солярню підем оглядіть [оглянути]. В нас солі найбільші достатки (Фр., XI, 1952, 416).

2. Спеціальне підприємство або цех для соління риби, м’яса, різних рибних та м’ясних виробів і т. ін. В коптильнях.. готували красну рибу, в солярнях складали в новенькі діжечки й цебрики просолених лососів (Загреб., Диво, 1968, 232).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 453.