СОЛЯ́НИЙ, а, е: ∆ Соля́на кислота́ — одноосновна сильна неорганічна кислота, розчин хлористого водню у воді. Соляну кислоту добувають розчиненням у воді хлористого водню (Заг. хімія, 1955, 287); Найбільш уживаною паяльною рідиною є травлена соляна кислота (Гурток «Умілі руки..», 1955, 98).

СОЛЯНИ́Й, а́, е́. Прикм. до сіль 1, 4. В степ котиться понад Сивашем тачанка. Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом (Гончар, II, 1959, 410); Упавши на білу поверхню сметани, соляні крупинки враз подзьобали її сірими цяточками (Сенч., На Бат. горі, 1960, 33); Соляний шток — це соляний стовп великих розмірів, який утворюється, коли під дією тиску сіль переміщується з глибини до поверхні (Нафта.., 1957, 36); // Який містить у собі сіль. Часто ріки, Широкі багна, соляні озера Перебігали шлях його (Фр., X, 1954, 374); На Україні найпотужніші (більше кілометра завтовшки) соляні породи виявлено у Дніпровсько-Донецькій западині та північно-західній окраїні Донбасу (Наука і культура.., 1972, 91); Соляний розчин; // Пов’язаний із добуванням солі; признач. для добування солі. Майнацькі соляні промисли відразу ж після звільнення Криму були націоналізовані, і дорогоцінна сіль стала надбанням всього народу, який протягом імперіалістичної і громадянської війни тремтів над щіпкою солі (Збан., Сеспель, 1962, 9); А під Краковом слова вітальні Чув [поет] при вході в соляні копальні, Де портретом Леніна навік Зворушив нас простий робітник (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 42); // Пристосований для обробки, зберігання, транспортування і т. ін. солі. Соляний млин; Соляний склад.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 452.