СОЛОВ’Я́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що солов’ї́ний. — Ти знаєш що, Іване, — сказав Карпо, — якби ми нагляділи гніздо солов’яче, то що б було? (Мирний, І, 1954, 246); Якби мені крильця, Солов’ячі очі, Знялась би я, полетіла Темненької ночі (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 219).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 445.

Солов’ячий, а, е. = Солов’їний. Як би ж у мене крилечка, солов’ячі очі, — полетіла б у дорогу темненької ночі. Чуб. V. 741.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 166.