СОЛДА́ТЧИН, а, е, розм. Прикм. до солда́тка; належний солдатці. Ах ти, дощику, дощику, крапни із тучі, На дітей, на безхліб’я моє не зважай,.. на стерні колючі, На солдатчину долю — убогий врожай (Мал., Звенигора, 1959, 348).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 442.