СОКИ́РЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що соки́рний. Шаповал йшов на любий його серцю сокирячий перегук (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 667).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 438.