СОВІ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., рідко. Те саме, що ра́дитися; // Те саме, що ра́дити 1. Петро сяк-так розважав її і став совітуватись, як їй до матері явитись (Кв.-Осн., II, 1956, 461).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 436.