СО́ВІСНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. со́вісний. Ми всі цілком зневірились у щирість та совісність [у щирості та совісності] крутійського уряду, який по маніфесті 17-го одхиляється дедалі направо (Коцюб., III, 1956, 285); Робота дуже тяжка і невдячна.., але зато [зате] при достаточній [достатній] совісності і грунтовності вона може стати дуже пожиточною (Фр., XVI, 1955, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 435.