СОВМА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм.

1. Те саме, що пле́нтатися 1. Совманиться в церков спізнілий маленький школяр (Вас., II, 1959, 117).

2. Те саме, що тиня́тися. Батько й мати Василеві засмучені совманяться по хаті (Барв., Опов.., 1902, 393).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 436.

Совманитися, нюся, нишся, гл. Двигаться, ходить туда и сюда. Батько й мати Василеві засмучені совманяться по хаті. Г. Барв. 393.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 164.