СО́ВКА, и, ж.

1. Нічний метелик з темним забарвленням, гусениці якого є шкідниками сільськогосподарських культур; нічниця. Виловлювання метеликів совки за допомогою коритець з шумуючою мелясою.. є досить ефективним способом боротьби з ними (Картопля, 1957, 212); У знищенні шкідливої совки велику роль відіграє боротьба з бур’янами (Хлібороб Укр., 1, 1967, 14); Бавовняна совка; Зернова совка; Соснова совка.

∆ Ози́ма со́вка — гусінь нічного метелика, що пошкоджує польові та городні культури, особливо озиму пшеницю, озиме жито та буряки.

2. Те саме, що сплю́шка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 436.