СНІЖНИ́ЦЯ, і, ж. Сильний вітер із снігом; заметіль. На другий день похолоділо, завіяла ще більша сніжниця (Турч., Зорі.., 1950, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 427.