СНІДА́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до сніда́нок. Минула сніданкова пора, почали сходитися всі звірі (Укр.. казки, 1951, 66); // Який відбувається за сніданком. — Вчора прибув з Чигирина і сьогодні запрошений паном Яном на сніданкову розмову наш пан Михась Хмельницький, — заговорив Жолкевський (Ле, Хмельницький, І, 1957, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 425.