СНІГОПА́ДДЯ, я, с., рідко. Те саме, що снігопа́д. Тільки на четверту ніч, на світанку, стишився вітер, припинилося важке снігопаддя і настала дивовижна тиша (Цюпа, Грози.., 1961, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 425.