СНОБІ́ЗМ, у, ч. Поведінка, манери, склад думок, властиві снобові. Борючись за виховання художнього смаку, проти примітивності й сірості, слід побоюватися впадання в дешеве естетство, в снобізм (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 428.