СМІШКО́, а́, ч. Той, хто любить сміятися; сміхун. Смійся, смішку, дам тобі кишку (Номис, 1864, № 12670).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 412.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
СМІШКО́, а́, ч. Той, хто любить сміятися; сміхун. Смійся, смішку, дам тобі кишку (Номис, 1864, № 12670).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 412.
Смішко, ка, м. Насмѣшникъ, шутникъ, зубоскалъ. Смійся, смішку, дам тобі кишку. Ном. № 12670.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 159.