СМІ́ТТЯЧКО, а, с. Пестл. до смі́ття́ 1. Гребе квочка на сміттячку, Курчаток скликає (Г.-Арт., Байки.., 1958, 170); Біля крамнички ось, де продають хрестики, книжечки, іконки, чернець один сміттячко замітає мітлою (Тесл., З книги життя, 1949, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 409.