СМІ́ЛКА¹, и, ж. Пестл. до смола́.

СМІ́ЛКА², и, ж. (Silene L.). Трав’яниста рослина родини гвоздикових з яскраво-червоними квітками і з клейким угорі стеблом. Уся зелена степова скатерть.. була ніби заткана квітками: червоними купами смілки, синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами (Н.-Лев., І, 1956, 408); П’яним духом дише деревій, озивається святим куревом смілка (Вас., І, 1959, 330).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 407.

Смілка, ки, ж.

1) Также: смілка червона. Раст. а) Lychnis Viscaria L (Viscaria vulgaris Moench). ЗЮЗО. І. 127, Анн. 201. б) Hypericum perforatum. Вх. Пч. II. 32. Степова скатерть…. була заткана квітками: червоними купами смілки…. Левиц. Пов. 97.

2) Бусы изъ красной смолы на подобіе коралла.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 158.

смі́лка = смо́лка — трав’яниста рослина родини гвоздикових з яскраво-червоними квітками і з клейким угорі стеблом; віскарія звичайна (клейка); цвіте у травні-липні; використовується у народній медицині. Уся зелена степова скатерть… була ніби заткана квітками: червоними купами смілки, синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами (І. Нечуй-Левицький); П’яним духом дише деревій, озивається святим куревом смілка (С. Васильченко); Це була галявина на Козачій горі, повна ромену, і васильків, і червоних смолок з клейкими стеблинами (О. Донченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 555.